Дбала Матір Божа про Вкраїну-Дочку, Прокладала шлях їй у пітьмі.

На цій сторінці ви знайдете акровірші про хліб, ніч, Україну, ластівку, ромашку, квасолю, моркву, огірок, бджолу, ракету, дорогу, сніг, грім, маму, школу, мову та інші. АКРОВІРШ ПРО ХЛІБ. Хвалить його кожен, Любить його кожен.

І дня ми прожити Без нього не можем. АКРОВІРШ ПРО НІЧ. Небо спить, мов зайченя, І маленьке зірчення Чорну шибку прочиня. АКРОВІРШ ПРО ХЛІБ. Хата мною багата. Людям вірний я друг.

І коли вже я в хаті – Буде й пісня навкруг! АКРОВІРШ ПРО УКРАЇНУ. У всіх людей одна святиня: Куди не глянь, де не спитай, - Рідніша їм своя пустиня, Аніж зелений в чужині рай – Їм красить все їх рідний край. Нема без кореня рослини, А нас, людей, без Батьківщини.

• Використаю інформацію про імена максимально на уроках. Чого тільки стоять акровірші.
• Акровірші Про Імена. 7/14/2017 0 Comments На мовному конкурс. На мовному конкурс.
• 2012-02-09 Журнал „Ангелятко” і „Ангеляткова наука” Вірші про Великдень. Завела нас веснянка.

Чернявський АКРОВІРШ ПРО ЛАСТІВКУ. Лиха зима сховається, А сонечко прогляне, Сніжок води злякається, Тихенько тануть стане, - І здалеку бистренько Вона до нас прибуде, Кому-кому любесенько, А дітям більше буде. АКРОВІРШ ПРО РОМАШКУ. Росте ця лікувальна квітка Опріч лісів іще в полях. Малі й дорослі знають шлях, Аби її добути влітку. Шовково коси пломеніють, Коли настоєм помиють.

А що, скажіть, за квітка, дітки? АКРОВІРШ ПРО ОГІРОК. Ой яка зелена хата! Гарна пісня звідти й сміх. І сміються в ній хлоп’ята, Раді від липневих втіх. Це ж молоді синочки, Красні хлопці-огірочки. Довгоп’ят АКРОВІРШ ПРО КВАСОЛЮ.

Квітує білим і червоним квітом, Все вгору-вгору пнеться ціле літо. А потім диво – де були квітки, Стебло народжує стручки. Отам, у зеленавих колисках, Лежить малеча в пелюшках.

Яка ж вона смачна у пиріжках! Довгоп’ят АКРОВІРШ ПРО МОРКВУ. Має жовту спідничку, Од вітрів ховає личко. Рветься сонечка напиться, Кличе дощик, щоб умиться. В неї коси зеленаві, А яка смачна у стравах! Довгоп’ят АКРОВІРШ ПРО МОРКВУ.

Мати доні молодій Огородник наділила. Розкошує доня мила, Каже неньці – тісно їй: В земляній сиджу коморі, А коса моя надворі. Глібов АКРОВІРШ ПРО БДЖОЛУ. Біля гаю хатку маю, День у день я вилітаю. Жде на мене праця влітку, Оглядаю кожну квітку. Легко лину над лужком, А частую всіх медком. Довжик АКРОВІРШ ПРО РАКЕТУ.

Розтина блакить гостроголова Аж до зір готова досягти. Космонавтики вона основа.

Екіпаж споряджено – лети! Тут, у вірші, й відповідь готова. А тобі лишається знайти. Білоус АКРОВІРШ ПРО ВУЛИЦЮ. Вузька буваю і широка. У мене по обидва боки Людські оселі, магазини.

– Ихи-ихи, - хурчать машини. Цокочуть каблуки й ціпки. Я поможу всім залюбки. АКРОВІРШ ПРО ДОРОГУ. Давненько проклали її, Оце й не скажу вже коли.

Рипіли колеса в далекі краї, Окаті зірки проводжали з імли. Гордиться вона: пролягла на весь світ! А світ все відгадує: 'Скільки ж їй літ?' Розвозчик АКРОВІРШ ПРО БУЗОК. Барвами ніжними сяє, Усмішки в нас викликає, Знову у травні буяє Озеро духмяних зірочок.

Кущ цей називається Т. Лисенко АКРОВІРШ ПРО СНІГ. Срібна зірка біла-біла На мою долоньку сіла І як сіла, то й розтала – Голуба водиця стала. Довжик АКРОВІРШ ПРО ГРІМ. Грізну хмару – громовицю Розірвала блискавиця, І в ту ж мить – гучний удар! Мов гора упала з хмар! АКРОВІРШ ПРО МАМУ.

Ми вічно прагнем вирости, А вона — за нас радіти. Ми без неї — сироти, А для неї — завжди діти. АКРОВІРШ ПРО МОВУ. Материнська ласкава і дивна Од пракореня нашого роду.

В ній пізнаєш себе як людину. А без неї немає народу! АКРОВІРШ ПРО ШКОЛУ. Шлях в життя дає, мов мати. Кличе мудрості пізнати. От урок останній. Линуть діти в світ радіти.

А у неї — інші діти! АКРОВІРШ ПРО УКРАЇНУ. У світах піснями славна, Краєм жита зветься здавна.

Розцвіла калина в лузі, А народ міцніє в русі, Їдьте в гості, любі друзі! Нас планета всіх єдна, А Вітчизна в нас — одна!